Інтернет-євангелізм

Нині ми маємо дуже багато онлайн-заходів. Як правильно сконцентруватися на цьому напрямку, щоб бути справді ефективним? Тож поговорімо про інтернет-євангелізацію або євангелізацію через інтернет.

Я впевнений, що більшість із нас користуються інтернетом із різних девайсів. Це і планшети, і телефони, які ми використовуємо для цього й завжди маємо із собою. Але дуже важливо зрозуміти, як ми можемо використовувати їх, щоби бути ефективними.

Хтось сказав, що ефективність полягає не в тому, скільки часу ти проводиш у соцмережах чи в інтернеті, а наскільки ти там впливаєш на інших.

Що важливо в євангелізації через інтернет?

Розкриваючи цю тему, я хочу процитувати один текст із Писання. «Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться» (Пр.24:11).

Сьогодні соцмережі, які мають великий потенціал для проповіді Євангелії, стали й небезпечними, тому що в морі інформації можна просто потонути. Та й Слово Боже каже, що смерть і життя у владі язика. І від того, яку людина отримує інформацію, що вона буде говорити, зрештою залежить те, що відбувається в її житті. І наша місія — євангелізація в інтернеті — якраз рятувати тих, які попали в якісь тенета, йдуть у зовсім іншому напрямку чи перебувають у якійсь апатії, у панічному стані.

Звернімо увагу на динаміку зростання кількості користувачів, щоб мені не бути голослівним. Із 2014 до 2020 року (це 6 років) їхня кількість піднялася з 2,6 мільярда до 4 мільярдів користувачів — уже не лише комп’ютерів, а різних девайсів, зокрема планшетів і телефонів.

Отож, роботи в нас дуже багато.

Які можливості ми маємо в соцмережах?

Соціальні мережі — це певний інструментарій. У переліку Facebook, Instagram, Twitter, Skype, YouTube, Viber — це власне ті соцмережі, де присутні ми й де є дуже багато людей.

Я не буду зупинятися на тому, скільки користувачів у якій соцмережі та яка з них попереду за рейтингом. Це зовсім не наше питання. Але будь-де — там, де є люди, якщо навіть це одна людина — ви зможете впливати. І це важливо.

Із чого розпочати?

Отож, ви вже вибрали свою соц- мережу, де найбільше проводите часу й де можете впливати. Із чого загалом має початися євангелізація в інтернеті? Із підготовки служителя в інтернет-просторі.

Так-так, саме з цього. Якщо ви перебуваєте в інтернеті з метою впливати в хорошому розумінні слова, то, незалежно від віку чи від того, яку посаду в церкві займаєте, ви служитель. Ви служите, ви виконуєте певну місію. А тому вам тут потрібна й певна підготовка.

Із чого важливо розпочати? По-перше, це духовна та теологічна основа. Друзі, повірте: якщо такої основи у вас немає, я як керівник департаменту освіти завжди наголошую на тому, що важливо вчитися та отримати духовну освіту.

Але якщо раптом немає можливості навчатися в семінарії, це не страшно. Є дуже багато додаткової літератури і в церквах, і в тому ж інтернет-просторі, є багато майстер-класів та конференцій. Але, однозначно: якщо я хочу впливати, то маю знати, куди вести людей.

Ще дуже важливою є здатність до раціонального обґрунтування. Отут, друзі, буду відвертим: у нас це слабка ланка. Тобто ми більш емоційно хочемо вплинути. А сучасна вимога — це раціональне обґрунтування. Позиція людини XXI століття характеризується не тим, що потрібно в Бога вірити. Тут питання стоїть так: а в якого Бога вірити? Отож, уміння раціонально обґрунтувати, наприклад, чому я вірю в Бога, чому я ходжу в євангельську церкву, — це архіважливо.

На що важливо звернути особливу увагу?

Якщо ви хочете впливати в соцмережах, то будьте готові до того, що там будуть люди з різних культур і з різними поглядами. І нам потрібно бути толерантними, не сперечатися. Великою помилкою є діалог, який відразу починається з суперечки. Ваш опонент (або людина, яка має інші погляди) може висловити свої аргументи, але дочекайтеся, хоча б 5–10 аргументів. І тоді серед них виявиться щось, що й буде відповідати вашим переконанням.

І тоді починайте розмову, свій діалог, із тих аргументів або з тієї думки, яку ви приймаєте, а не з тієї, яка роз’єднує.

Ну й великою помилкою є одноосібне служіння. Командна робота тут дуже важлива, особливо при моніторингу. Як на мене, соцмережі схожі на вулиці. А Ісус колись, коли посилав учнів проповідувати на вулицях, відправляв їх не поодинці. Також важливо, щоб і по вулицях інтернету ми ходили не поодинці, а по двоє чи троє.

Командна робота з моніторингу, про яку я казав вище, — це коли ми один одного підтримуємо, я не скажу контролюємо, але звітуємося. Бо якщо цього не буде, ми можемо дуже легко потрапити на вулиці червоних ліхтарів.

Тому передусім в роботі в соцмережах важливо дбати про наявність досвідчених консультантів. Друзі, я певен, що ви не знаєте відповідей на всі питання. Як не знаю і я.

У свій час, до речі, моя команда, мої друзі мене, якщо можна так сказати, за руки, за ноги занесли в ці соцмережі. Я пручався, але все ж таки не встояв. Коли, скажімо, я познайомився ближче з соцмережами (спочатку це були «Однокласники», які невдовзі стали неактуальними, потім Фейсбук), то долучився до них із тим, щоб впливати. Тому коли згодом мені запропонували Instagram, я ще більше пручався.

Повторюся: у будь-якій соцмережі є немало негативних, небезпечних моментів, де можна потрапити під неправильний вплив. Але коли ми побачили можливість реалізовувати певний проєкт у тій чи іншій соцмережі, то стикнулися з тим, що нам в директ (в особисті повідомлення) дуже багато пишуть проблематичних запитань. І я відверто скажу, що не на всі запитання знав відповідь. У нас є потреба в консультантах, і я консультуюся. Відповідей на деякі питання на цій землі ми, мабуть, і не будемо знати ніколи.

І якщо ви євангелізуєте в соцмережах і хочете впливати, то вам теж ставлять різні запитання. І ви не матимете змоги відповідати на них самостійно. У вас мають бути друзі, які більш компетентні в тій чи іншій сфері. Вони мають стати консультантами.

Принаймні дуже добре, щоб ви мали зв’язок із різними людьми, телефонували до них, радилися. Бо певен, що в оточенні кожної особи є компетентні в тій чи іншій сфері люди.

Методики ведення праці в інтернеті

От ви вже в інтернеті, ви вже впливаєте (чи хочете впливати), у вас вже є коло консультантів, ви вже маєте певну підготовку. Що ж далі? Як далі рухатися?

Слід передусім визначитися з форматом діалогу. Тут варто звернути увагу на два такі моменти: використання особистого ресурсу та співпраця з ресурсами. Тобто, якщо у вас є певна ідея створити хороший, якісний контент, який буде цікавим (а, повірте, це дуже непросто, бо сьогодні на інформаційному ринку перевантаження і серед усього цього дуже багато низькопробного шлаку), у вас має бути якась родзинка, якась ідея.

Чи я вірю в те, що ви можете знайти щось таке? Сто відсотків, тому що Господь нам дає відкриття.

Але якщо ж ви не можете придумати якусь ідею, не варто ставити на цьому крапку — можна співпрацювати з різними ресурсами, які транслюють адекватний контент. Ви можете використовувати їхні, але обов’язково (я хочу наголосити на цьому!) з посиланням, щоб це не виглядало, як плагіат.

Поради для створення особистого ресурсу

Якщо ви створюєте особистий ресурс, то передусім важливо наповнити його цікавим контентом — таким, який буде цікавити ваших підписників, ваше оточення.

Ще важливо, щоб контент був цільовим — таким, що розкриває певну тематику. Ви можете обрати будь-яку, навіть і технічну тематику, ви можете брати огляди, але перед тим вибудуйте стратегію, яка дасть вам змогу передавати певне послання, яке буде «рятувати взятих на смерть».

Ну й обов’язково має бути план досягнення аудиторії. Це певна мета та кроки її реалізації. Тобто коли ми стартуємо, то маємо знати, куди йдемо.

Особливості введення діалогу з невоцерковленими людьми

Коли людина воцерковлена, перебуває в церкві певний час (принаймні, більш ніж п’ять років), у неї відбувається зміна мислення й мовлення. І її термінологія стає незрозумілою людям, які не в церкві. Тому дуже важливо встановити особисті стосунки з людьми, хороші, дружні стосунки, на основі яких ми можемо підбадьорювати людей у процесі спілкування. І варто не забувати про те, що ми не в церкві, і не навантажувати тих людей, бо ми можемо давати їм дуже церковну інформацію.

Я в роботі керуюся правилом п’яти «НЕ». Більш детально про це можна дізнатися на ресурсах «yesHEis». Перше правило: не засуджуйте людину. Дуже часто помічається, що, коли якась людина щось більше знає, вона вже виходить зі свого знання й дивиться на свого співбесідника з висоти пташиного польоту. Це неприйнятно.

Друге правило: не використовуйте церковну термінологію, скажімо, про кров Христа, про благодать, про народження згори. Ми оперуємо нею, але людина, не ознайомлена з християнською термінологією, може просто розгубитися.

Третє правило: не перенасичуйте біблійними текстами. Друзі, не вважайте мене єретиком, я не проти біблійних текстів, але вони мають бути доречні та вчасно використані. Іноді люди багато цитують текстів, вважаючи, що цей допис буде зрозумілим. Ні, навпаки, це може заплутати людину. І десь навіть, використовуючи біблійні тексти — прекрасні біблійні тексти, ми можемо викликати негативну реакцію у своїх підписників і, що ще гірше, відразу до Біблії.

Четверте правило: не ведіть довгі бесіди чи дискусії. Краще не догодувати людину, ніж її перенаситити. Це золоте правило.

П’яте правило: не створюйте послання, які треба довго читати. Якщо навіть є такі тексти, то треба вміло їх подавати. Обов’язково робіть пробіли, формулюйте думки так, щоб це було тезово. Дещо можете виділити якимись доречними смайликами, щоб людині було легше сприймати матеріал. Бо ми живемо у вік візуалізації.

Етапи розвитку інтернет-служіння після налагодження стосунків

Моліться за конкретні потреби. Ви можете стикнутися з шаленим опором, коли люди просто не будуть сприймати подану вами інформацію. Але зазвичай мало хто відмовляється від пропозиції молитися. Звичайно, можуть бути й такі люди. Але більшість охоче сприймають, коли ви хочете молитися за потреби тієї чи іншої особи.

Ще дуже важливо чесно відповідати на запитання. А вам будуть надсилати (чи в особисті повідомлення, чи в коментарях) різні запитання. Якщо ви не знаєте відповідей, то хай нас береже Господь від того, щоб придумувати щось. Бо люди дуже відчувають нещирість. Через це важливо бути чесним.

Перевіряйте пошту та дірект регулярно й вчасно відписуйте. Це важливо, тому що часто люди, із якими ви почали діалог і не підтримуєте його, засмучуються і втрачають інтерес.

Спонукайте людину до покаяння вчасно. Не зробіть цього передчасно. Буває: ми бачимо, що не вистачає того кроку й хочеться підштовхнути. Не робімо цього, тому що може людина прийняти Ісуса Христа, але не буде стійка у вірі.

Проблеми в інтернет-євангелізмі

Передусім, це грубі відповіді та коментарі. На жаль, наша культура далеко не така, як треба. А точніше — часто видно наше безкультур’я в інтернет-просторі. Тож особливо емоційним людям із нас хочеться дати комусь конкретну відповідь і до того ж відразу. Але ні, нам потрібно охолонути, усе зважити, на якісь коментарі взагалі не відповідати. Інакше відповіді будуть грубими.

Так, ви маєте право заблокувати людину, якщо вона шкодить усім і вже переходить за червоні прапорці. Проблемою є також хамство віруючих «розумників», які десь нахапалися інформації й починають демонструвати свої «знання». Я це бачу, тому, коли практикую прямі ефіри в Інстаграмі, вимикаю коментарі. Роблю це передусім через певні особливості самого Інстаграму. Але ще й тому, що є оте хамство. Дуже часто ці віруючі диванні експерти хочуть привернути до себе увагу й заважають висловити ту чи іншу думку. І тут потрібно діяти залежно від ситуації: чи вимкнути коментарі, чи просто забанити їх, щоб вони не заважали іншим людям.

Проблемою є також недостатня підготовка. Буває, людині ставлять питання, а вона починає щось там придумувати або неправильно пояснювати.

Ну й індивідуалізація в інтернет-просторі — коли сам взяв якийсь проєкт і сам працюю. Наполегливо прошу: працюймо в команді, тому що самотужки нам доволі важко протистояти небезпекам.

Хочу завершити однією дуже простою ілюстрацією. Візьмімо дві склянки — обидві з водою. Тільки одна чиста, а інша — брудна. Отак буває в інтернет-просторі: коли людина заходить, вона може з добрими намірами зайти. Та якщо вона неправильно веде себе там, то може просто з часом своє серце заповнити недоброю інформацією і стати схожою на заповнену брудною водою склянку.

І якщо брудну воду зі склянки можна вилити й набрати чистої, то з нашим серцем так не вийде. Ми ж не можемо якось забрати всю інформацію з серця. Ніхто не знає, як це забрати. Ніякий психолог вам не допоможе.

Але можна своє серце поставити перед Божим Словом, а Боже Слово — це чиста вода. І методом витіснення брудної води чистою наше серце буде світлішати, світлішати. Тобто склянка з брудною водою, підставлена під струмінь чистої води, поступово буде світлішати. І зрештою водичка стане чистою. І тоді ви зможете правильно формувати себе й впливати на інших.

Віктор ВОЗНЮК

Благовісник, 4,2025